«ЧОРНОБИЛЬ – БІЛЬ МІЙ»

Ми — атомні заложники прогресу
Вже в нас нема ні лісу ні небес
Так і живем од стресу і до стресу
Абетку смерті маємо — АЕС
Л. Костенко.

Минає 37 років з часу, коли сталася чорнобильська трагедія. З роками притупляється гострота пережитого, приходять нові покоління, які дедалі менше знають про страшну суть Чорнобильської катастрофи та тих людей, які віддали своє життя на поталу атомному монстру. Чарівне наше Полісся, рідна древлянська земля, яка теж постраждала від трагедії на ЧАЕС, зі смутком дивиться на нас своїми голубими очима-озерами, розкішними багатими лісами, зоріє пам'яттю пращурів, кричить пусткою, плаче самотою...

Кiлькiсть переглядiв: 69